Що таке епілептичні напади та епілепсія?

Епілептичні напади – це порушення роботи головного мозку, яке виникає в результаті короткочасного збільшення розрядів нервових клітин. Епілепсія – це повторювані епілептичні напади без помітної причини їх появи (непередбачувані).

Існує більше десяти форм епілептичних нападів і набагато більше форм епілепсії, тому що вони можуть також супроводжуватися комбінацією різних форм нападів. Кожна хвора людина зазвичай має тільки одну форму епілепсії з однією-трьома формами нападів. Інтервали між окремими нападами можуть варіюватися секундами і роками, чи навіть десятиліттями.

Слово «епілепсія» походить з грецької і означає «бути спійманим», «бути схопленим» або «бути ураженим або спійманим чимось». До середньовіччя епілепсію називали «Morbus sacer» або «святою хворобою», надаючи їй особливе положення, яке вона все ще іноді має сьогодні.

Види нападів

Багато хто вважає, що описати епілептичний напад досить легко: людина зненацька кричить, втрачає свідомість, може прикусити язик і падає. Також вона затримує дихання і синіє, тіло стає напруженим, а руки і ноги ритмічно сіпаються (“судоми”), поки вона не впаде в глибокий сон від виснаження. Після цього ця людина може відчувати втому, головний біль, запаморочення або біль у м’язах; іноді це також супроводжується мимовільним сечевипусканням.

Хоча цей опис відноситься до поширеного типу епілептичних нападів (так звані генералізовані тонікоклонічні напади, раніше відомi як «Grand mal»), ця форма нападу є лише однією з багатьох і не найпоширенішою.

Епілептичні напади можуть виглядати дуже порізному. Вони можуть бути без криків і без втрати свідомості, без напруження м’язів, кусання язика і падіння, без синього кольору тіла і без «судомів». Вони можуть бути настільки нешкідливими, що самі хворі або нефахівці навіть нічого не помічають, коли безпосередньо спостерігають напад. Єдиною ознакою епілептичного нападу може бути неуважність, яка триває п’ять-десять секунд, або короткочасне посмикування руки.

Загальне визначення

Загальний опис епілептичних нападів, який стосується всіх форм нападів, може бути таким: епілептичні напади – це короткочасні, раптові зміни свідомості, мислення, поведінки, пам’яті, відчуття, сприйняття або напруги м’язів через тимчасову дисфункцію нервових клітин головного мозку, які у зростаючій мірі і все частіше електрично розряджаються. Це визначення правильне, але занадто довге, щоб використовувати його в повсякденному житті. Для спрощення епілептичні напади можна визначити як тимчасову дисфункцію нервових клітин, наслідки якої залежать від завдань, які зазвичай виконують залучені нервові клітини.

Ознаки епілептичних нападів

Кожна нервова клітина і кожна група нервових клітин в головному мозку можуть стати «епілептичними», внаслідок чого порушується та переривається нормальна діяльність цих клітин. Якщо клітини відповідають за відчуття нюху – виникає нюховий розлад; якщо вони відповідають за зір, хворий може бачити спалахи світла або інші світлові подразники. Якщо вони задіяні в пам’яті, це виражається в порушенні навчання і можливо в перериванні свідомості з втратою пам’яті, що виявляється згодом.

Епілептичні напади та епілепсія

Термін «епілептичні напади» є збірним терміном, який
може охоплювати найрізноманітніші захворювання. Для багатьох людей неможливо знайти дійсну причину нападів, навіть за допомогою доступних сьогодні методів. Не кожен, хто отримав один або кілька нападів, має епілепсію. Наприклад, майже кожен відчуває епілептичні напади у разі розвитку нагноєння головного мозку (так званий абсцес головного мозку); через отримання досить серйозної травми голови; внаслідок ситуацій, коли головний мозок отримує занадто мало кисню або при передозуванні певних ліків. Хоча збереження або повторення цих обставин можуть призвести до повторних нападів, постраждалі люди не мають епілепсії.

Зазвичай про епілепсію говорять лише після принаймні двох епілептичних нападів з інтервалом щонайменше 24 години, для яких неможливо знайти пояснення щодо часу їх виникнення, тобто вони виникли зненацька. Однак головною причиною, відповідальною за напади може бути, наприклад, вродженa вада або інша минула травма. Насправді діагноз епілепсії передбачає, що причина епілепсії зберігається між нападами. При діагностиці епілепсії виходять із того, що причина епілепсії зберігається у період між нападами. Навіть після першого нападу, не спровокованого якимось конкретним фактором, можна поставити діагноз епілепсії, якщо за результатами додаткових обстежень (ЕЕГ і візуалізація мозку) можна встановити, що існує високий ризик рецидивів (більше 60% в найближчі 10 років).

Своєчасне виявлення епілепсії та визначення її форми та форми нападів – важлива умова для успішного лікування.

Що є епілептичними нападами, але не є епілепсією?

У випадку хвороби, на відміну від захворювання, відома точна її причина, яка стосується лише цієї конкретної форми. У цьому відношенні майже всі форми епілепсії не є хворобами, а скоріше групою
захворювань або розладів з різними причинами, для яких спільним є повторне виникнення епілептичних припадків. Однак слід очікувати, що в найближчому майбутньому стане можливим з’ясувати точну причину все більшої кількості форм епілепсії.

Упередження мають довгу історію

Незважаючи на те, що знання про епілепсію значно розширилися за останні десятиліття, вона все ще залишається одним із розладів здоров’я, яке стикається з різними помилковими уявленнями та упередженнями в громадській сфері. Попереду ще багато просвітницької та суспільної роботи. Ще відомий давньо-грецький лікар Гіппократ (460- 375 рр. до н.е.) визнав, що в основі епілепсії лежить розлад у мозку. Але пройшов час аж до 19 століття, щоб це переконання відобразилося у медичній практиці та – хоча й дуже нерішуче – все більше в загальній свідомості. У другій половині 19 століття в багатьох європейських країнах були погані перспективи лікування, які на той час призвели до створення спеціальних установ для хворих на епілепсію як «найбідніших із бідних». Це поставило людей з епілепсією на один рівень з психічно хворими, яких спіткала подібна доля. Після того, як на початку 20-го століття були розроблені все більш ефективні медикаментозні та хірургічні варіанти лікування, ці «установи для епілептиків» були закриті або
перетворені на сучасні неврологічні спеціалізовані
клініки або епілептичні центри.

Неправильні та правильні твердження про епілептичні напади та епілепсію