Зригування

Зригування, або регургітація, — це явище, що характеризується пасивним витіканням їжі зі шлунку до рота або назовні.

Які симптоми зригувань у дитини?

Як правило, зригування виникають під час годування або після;
часто зригування поєднуються з відрижкою;
зазвичай зригування з’являються в перші тижні життя та спостерігаються в дітей до 1 року;
звичайне зригування не викликає в дитини дискомфорту або плачу;
пік зригувань припадає на вік 3-4 місяці.

Причини виникнення зригувань

Основною причиною зригувань є перегодовування дитини (тобто об’єм їжі, що надходить у шлунок, не відповідає об’єму шлунка);
порушення техніки годування та заковтування дитиною повітря.

Як відрізнити зригування від блювання чи гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ)?

Зригування (регургітація)

Ми можемо говорити про зригування, якщо воно розпочалося в ранньому віці (у 85 % дітей воно розпочинається на 7 день життя), виникає два або більше разів на день протягом трьох і більше тижнів, не приносить жодного дискомфорту дитині, а також коли відсутня діарея, дитина нормально їсть, виглядає абсолютно здоровою та щасливою.

Блювота

Ми можемо говорити про істинну блювоту, якщо в дитини спостерігається дискомфорт під час видалення вмісту шлунка, якщо це новий симптом, що з’явився сьогодні або вчора, є діарея, під час блювоти виділяється велика кількість блювотних мас, дитина виглядає хворою.

ГЕРХ (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба)

Ми можемо запідозрити ГЕРХ, якщо в дитини є один із симптомів: дратівливість, розлади сну, поганий апетит, періодична блювота, втрата ваги або дитина погано набирає масу тіла, може спостерігатися хронічний кашель.

Коли звернутися до педіатра або сімейного лікаря?

Негайно зателефонуйте своєму лікарю, якщо:

Ваша дитина виглядає хворою;
при зригуванні у вмісті шлунку наявна кров або вміст шлунку має зелений чи коричневий колір;
дитина вдавилася молоком, почала синіти або стала млявою;
вік дитини до 1 місяця, і вона виглядає хворою або поводить себе не так, як завжди;
наявні ознаки зневоднення (дитина не мала виділення сечі більше за 8 годин, наявна виражена сухість слизових оболонок, западання тім’ячка);
у дитини, окрім зригування, спостерігається лихоманка, діарея або утруднення дихання.

Зателефонуйте своєму лікарю протягом тижня, якщо:

Ви вважаєте, що Ваша дитина потребує огляду;
Ваша дитина часто давиться молоком;
Ваша дитина погано набирає вагу;
немовля часто безпричинно дратується;
зригування стають важчими (наприклад, збільшується їх кількість);
зригування в дитини старше 18 місяців;
зригування не зникають або не зменшуються при правильному догляді за дитиною.

Як доглядати за дитиною зі зригуваннями?

Техніка годування

Годуйте дитину в напіввертикальному положенні (під кутом 45-60°). Після годування протягом 10 хвилин тримайте малюка вертикально та не кладіть його одразу животиком на Ваше плече чи груди. Перевірте техніку годування, чи не підсмоктує дитина повітря.

Режим годування

Оскількі перегодовування є однією з основних причин виникнення зригувань, годуйте частіше і не допускайте довгих перерв між годуваннями. При грудному вигодовуванні (якщо у Вас достатньо молока) Ви можете спробувати давати дитині лише одну з грудей. Продовжуйте наступне годування, змінюючи груди. При штучному вигодовуванні зменшіть порцію молочної суміші і інтервал між годуванням.

Поведінка та одяг

Використовуйте підгузки, що не перетискатимуть животик малюка, оскільки це може спричинити додатковий тиск на нього. Також не тисніть на животик дитини і активно не грайте з нею відразу після приймання їжі.

Скоротіть час використання пустушки

Постійне смоктання соски може призвести до надмірного заковтування дитиною повітря. Це може відбуватися і під час годування дитини з пляшки, якщо отвір соски дуже маленький. Якщо суміш/молоко не капає зі швидкістю 1 крапля на секунду, зробіть отвір більшим або замініть соску. Також стежте, щоб отвір на сосці не був занадто великим, оскільки тоді суміш/молоко буде надходити в шлунок занадто швидко.

Годуйте дитину в тиші і спокої

Якщо дитина роздратована або відволікається під час годування, вона буде заковтувати більше повітря.

Медикаментозне лікування

Зазвичай дитина не потребує ліків. Але в рідкісних випадках при відсутності ефекту від зазначених раніше заходів та при значній інтенсивності зригувань лікар може порекомендувати прокінетики (препарати, що покращують скорочення гладеньких м’язів шлунку та кишківника) чи препарати симетикону (речовини, що допомагає зменшити кількість бульбашок повітря в кишківнику).

Чи можуть у дитини зі зригуваннями виникнути ускладнення?

Дуже рідко значні та інтенсивні зригування можуть викликати в дитини наступні негативні наслідки:

удавлення молоком або сумішшю;
запалення слизової оболонки стравоходу, що виникає внаслідок подразнення соляною кислотою;
поганий набір ваги.