Лікування атопічного дерматиту

Що таке атопічний дерматит читайте тут.

Лікування атопічного дерматиту (АД) — це тривалий та щоденний процес, який полягає в усуненні подразників, щоденному догляді та використанні ліків.

Загальні правила догляду:

1. Усунення подразників (тригерів): мийні засоби, щільний та тісний одяг зі штучної тканини, пасивне паління, перегрівання.
2. Підтримання достатньої вологості повітря в приміщенні, де знаходиться дитина
3. Дотримання температури повітря в приміщенні до 20 °С.
4. Щоденний прийом гігієнічної ванни тривалістю до 15 хвилин з температурою води  37–38 °С без використання мочалок. Часте купання (приймання ванни двічі на день протягом 15–20 хвилин з використанням пом’якшувального засобу) іноді сприяє зменшенню симптомів атопічного дерматиту, порівняно з нечастим купанням (двічі на тиждень протягом 10 хвилин або менше). Однак, якщо після ванни симптоми погіршуються, — варто її приймати рідше.
5. Використання спеціальних доглядових гіпоалергенних гелів для душу за потреби.
6. Обмеження використання мийних засобів для дому.
7. Надання переваги бавовняному одягу з іонами срібла.
8. Вакцинуватися дозволено (бажано уникати введення ін’єкції в ділянки вираженого запального процесу). Рекомендовано вакцинуватися проти вітряної віспи, тому що це захворювання в дітей з атопічним дерматитом має більш важкий перебіг.
9. Не потрібно обмежувати дитину у фізичній активності (при загостренні внаслідок спітніння — краще переглянути одяг дитини).
10. Намагатись продовжувати грудне вигодовування.
11. Рекомендовано вводити мікродози алергенних продуктів після 4 місяців.
12. Організуйте гіпоалергенний побут з обмеженням м’яких іграшок і килимів.
13. Уникайте контактів з котами. Собаки рідше провокують загострення атопічного дерматиту.

Лікування

• Використання спеціальних зволожувальних засобів для шкіри (емолієнтів)
• Використання протизапальних кремів на основі глюкокортикостероїдів
• Використання протизапальних кремів на основі інгібіторів кальциневрину 
• Антимікробні засоби й антисептики при інфікуванні
• Антигістамінні препарати для зменшення зуду
• Імуносупресанти
• Фототерапія

Емолієнти

Емолієнти — це сучасні ефективні засоби з високим рівнем доказовості, які застосовують для профілактики та лікування атопічного дерматиту. Використання емолієнтів є основою щоденного догляду за атопічною шкірою.

Правила застосування емолієнтів:

• наносити щодня на всю шкіру 2–4 рази на день. При вираженому загостренні атопічного дерматиту іноді рекомендовано уникати змащування ділянок розчухів (залежно від переносимості);
• чим сухіша шкіра, тим жирнішим засіб повинен бути;
• емолієнти з додаванням сечовини викликають печіння шкіри, але вони краще профілактують загострення атопічного дерматиту в старших дітей (при гарній переносимості);
• діти до 5 років краще переносять гліцерин у якості зволожувального засобу для пом’якшення шкіри, аніж сечовину;
• після душу бажано відразу нанести засіб для зволоження на шкіру, яку попередньо ніжно промокнули рушником;
• кількість емолієнту повинна бути достатньою, тобто наносити його слід товстим шаром (для дітей до року витрати на тиждень мають складати 200–250 мл);
• не слід одягати дитину відразу після нанесення емолієнту;
• вибір емолієнту є індивідуальним. Проконсультуйтесь з Вашим лікарем перед використанням;
• якщо після застосування емолієнту шкіра почервоніла, слід зачекати пів години. Якщо почервоніння зменшилось і дитина переносить це добре, то таке явище є короткочасним та не потребує скасування використання зволоження;
• якщо після нанесення емолієнту почервоніння спостерігається протягом тривалого часу, шкіра свербить, з’явився сильний висип або дитина плаче, то, можливо, один з компонентів емолієнту не підходить. Можна згодом спробувати вдруге нанести емолієнт – якщо реакція буде такою самою, то слід змінити його на інший;
• не рекомендовано наносити антигістамінні (протиалергічні) місцеві гелі.

Глюкокортикостероїди (ГКС)

Глюкокортикостероїди — це спеціальні протизапальні засоби, які застосовують при загостренні атопічного дерматиту. Їх часто ще називають гормональними засобами. Зазвичай їх використовують топічно, тобто наносять на шкіру в місцях уражень. Багато батьків хвилюються з приводу застосування цих засобів. Актуальна стероїдофобія (страх використання гормонів), що визначається як занепокоєння щодо використання місцевих кортикостероїдів, таке явище є дуже поширеною серед пацієнтів та батьків. Але доведено, що цей метод лікування є сучасним та абсолютно безпечним, якщо його призначає кваліфікований спеціаліст та за умови виконання деяких правил.

Усі місцеві глюкокортикостероїди розподіляють на групи за силою активності

• з низькою активністю: Гідрокортизону ацетат, Преднізолон; 
• помірно активні: Флуметазону півалат, Тріамцінолону ацетонід, Алклометазону дипропіонат;
• активні: Флютиказону пропіонат, Тріамцинолон, Бетаметазону дипропіонат, Бетаметазону валерат, Гідрокортизону бутират, Флуоцинолону ацетонід, Метилпреднізолону ацепонат, Мометазону фуроат;
• високоактивні: Клобетазолу пропіонат, Хальцинонід.

Правила використання ГКС:

• при тривалому використанні поступове скасування з подальшим використанням 2–3 рази на тиждень (так звана проактивна терапія, яка запобігає важким загостренням);
• уникати нанесення на ділянки обличчя, геніталій та складок шкіри – лише лікар повинен дозволити використання на цих ділянках;
• при важкому перебігу дерматиту дозволяється безперервне використання протягом місяця (однак варто чітко розраховувати максимально дозволену дозу. Щомісячні норми становлять 15 г у немовлят, 30 г у дітей та до 60–90 г у підлітків.);
• мазі є більш активними за креми(!);
• можна переходити із препарату з високою активністю до менш активного за дією ГКС або на засоби на основі інгібіторів кальциневрину;
• при важкому загостренні дерматиту коротким курсом застосовують системні глюкокортикостероїди (у вигляді таблеток або сиропу, дуже рідко — у формі ін’єкцій).

Інгібітори кальциневрину (такролімус і пімекролімус)

Інгібітори кальциневрину — це сучасні протизапальні засоби. Вони є препаратами другої лінії (тобто після використання глюкокортикостероїдів). Їх можна застосовувати дітям старше 2 років, але згідно з останніми дослідженнями, дозволено застосовувати і дітям молодше 2 років коротким курсом.

В Україні зареєстровані такі торгові марки: Елідел, Протопик (мазь, крем) 0,03 % і 0,1 %.

Правила застосування інгібіторів кальциневрину:

• можна використовувати на ділянки обличчя та складок шкіри;
• часто викликають короткотривалу печію на початку терапії, яка минає самостійно та зазвичай не потребує скасування лікування;
• обов’язково паралельно використовувати сонцезахисні креми.

Вологі обгортання (посилання) рекомендовані при важкому загостренні АД.

• На шкіру наносять пом’якшувальні засоби (іноді в поєднанні з глюкокортикостероїдом). Зверху одягають вологий бавовняний одяг та покривають все сухим одягом. 
• Пацієнт може використовувати ці пов’язки протягом ночі, якщо переноситься, або змінювати їх кожні кілька годин протягом дня. 

Лікування супутніх інфекцій

Найчастішим ускладненням атопічного дерматиту є приєднання бактеріальної інфекції, здебільшого золотистого стафілококу. У такому випадку Ваш лікар може призначити комбіновані антибактеріальні препарати коротким курсом. Також застосовують хлорні ванни, які мають антисептичний ефект та знижують колонізацію золотистого стафілококу. Рідко застосовують системні антибіотики.

При ураженні дерматофітами (грибковими інфекціями) призначають протигрибкові препарати, а при приєднанні герпетичної інфекції застосовують Ацикловір.

Антигістамінні засоби:

• для зменшення свербіжу можна застосовувати антигістамінні (протиалергічні) препарати

Деякі дослідження доводять (однак їх замало для рекомендацій рутинного використання):

• захисну роль нормальної кишкової мікрофлори, її вплив на імунний статус і формування харчової переносимості в дітей (вживання деяких пробіотиків (Lactobacillus GG)) під час вагітності та в перші місяці життя дитини; 
• позитивний вплив вітаміну D на профілактику алергічних захворювань.

Фототерапія (лікування променями УФ спектру) 

Фототерапію рекомендовано проводити дітям старшого віку (від 6 років) та підліткам з важким ступенем атопічного дерматиту, який погано піддається лікування попередніми методами.

Рекомендовано проводити фототерапію вузькосмуговим ультрафіолетом B (UVB) тричі на тиждень з поступовим збільшенням дози при кожному сеансі, залежно від переносимості. Зазвичай призначають 20–25 процедур.

Місцеві інгібітори фосфодіестерази 4 не зареєстровані в Україні, але застосовуються для лікування АД в дітей старше 2 років у США.

АСІТ-терапія (алерген-специфічна імунотерапія, або лікування алергенами) може покращити стан деяких пацієнтів, особливо з виявленою алергією до кліщів домашнього пилу або до пилкових алергенів, але не рекомендується в рутинному використанні для лікування атопічного дерматиту.

Системна протизапальна терапія (крім системних глюкокортикоїдів): цитостатики або Дупілумаб можуть застосовуватись пацієнтами з важким АД.

Психотерапевтична допомога рекомендована пацієнтам з АД для покращення симптомів захворювання і зменшення психоемоційного стресу, який провокує загострення.